Підлоги відіграють істотну роль у збереженні тепла усередині будинків. У звичайному будинку втрати тепла через підлоги без теплоізоляції можуть досягати 20% від загального обсягу тепловтрат, оскільки через неізольовані підлоги тепло приділяється в ґрунт, у неопалювані приміщення й у навколишній простір. Крім зменшення втрат тепла, теплоізоляція підлог дозволяє більш ефективно використати їхню теплоємність. Одержувана в такий спосіб економія енергії сприяє зниженню як вартості опалення, так і рівня забруднення навколишнього середовища. Температура на поверхні підлоги є основним чинником, що визначає ступінь комфортності приміщення. Температурний режим людського тіла вимагає, щоб температура на внутрішніх поверхнях приміщення була не нижче температури повітря усередині приміщення більш ніж на 2°. Якщо врахувати, що причиною втрати близько 50% тепла нашого організму є тепловипромінювання, стає ясним, що цієї втрати в першу чергу визначаються температурою будівельних конструкцій, таких як стіни, підлоги, плити, і т.д.
При проектуванні підлог не можна забувати про можливу конденсацію вологи на низькотемпературній поверхні підлог, а також у містках холоду в місцях сполучення стін і підлог. Наслідком конденсації може стати поява грибкових організмів і цвілі, руйнівним образом діючих на будівельні конструкції й оказывающих несприятливий вплив на здоров’я людей, що перебувають у приміщенні. Найбільш ефективний спосіб боротьби із цими небажаними явищами полягає в грамотному проектуванні й ретельному виконанні теплоізоляції підлог. Оптимальні результати при цьому досягаються в тих випадках, коли поряд з теплоізоляцією підлоги є можливість ізоляції підвальної стіни, що сполучається з підлогою, цоколя, кільцевої балки, і т.п.
З вищесказаного треба висновок про те, що підлоги житлових будинків, розташовані в безпосередній близькості від ґрунту, що перебувають у контакті із зовнішнім повітрям, або опалювальні приміщення, що відокремлюють, від неопалюваних, повинні бути постачені теплоізоляцією. Це дозволяє одночасно домогтися трьох цілей: знизити витрати на опалення, підвищити комфортність житла й зменшити забруднення навколишнього середовища. Крім будівництва житла, теплоізоляція підлог може виявитися досить корисної й при спорудженні інших типів будинків.
Матеріали, застосовувані для теплоізоляції підлог, піддаються впливу підвищених навантажень, у силу чого серед пропонованих їм вимог у першу чергу варто назвати високу міцність на стиск і малий ступінь деформації при стиску. Іншими важливими характеристиками теплоізоляційного матеріалу, що дозволяють зменшити до мінімуму товщину будівельних конструкцій, є низька теплопровідність і здатність зберігати вихідні теплоизолирующие параметри протягом практично необмеженого періоду часу навіть при впливі вологи й механічних навантажень. Теплоізоляційний матеріал повинен бути зручним у роботі, у ці параметри входить – легкість різкі, простота й швидкість укладання з невеликою кількістю відходів, що зводить до мінімуму вартість робіт з теплоізоляції.
Спектр матеріалів, застосовуваних для теплоізоляції підлог, досить широкий. Як правило, це мінеральна вата, скловата, пенополистирол, у т.ч. экструдированный, спінене (ніздрювате) стекло, і ін. Для кожного із цих матеріалів розроблені конструктивні схеми пристрою підлог, що враховують особливості їхнього застосування. Ми зупинимося на найпоширеніших матеріалах – мінеральній ваті й пенополистироле.
Пристрій гідроізоляції.
Гідроізоляцію, від проникання стічних вод і інших рідин, варто передбачати тільки при середній і великій інтенсивності їхнього впливу на підлогу.
Для захисту від проникнення води, нейтральних і хімічно агресивних рідин застосовують изол, гідроізол, бризол, поліізобутилен, Пвх-пленку, дубльований полиэтилен.
При середній інтенсивності впливу рідини на підлогу обклеювальну гідроізоляцію з матеріалів на основі бітуму укладають у два шари, з полімерних матеріалів – в один.
При великій інтенсивності впливу рідини на підлогу, також під стічними лотками, каналами, трапами й у радіусі 1 м від них, число шарів гідроізоляції з матеріалів на основі бітуму збільшують на два шари, а з полімерних матеріалів на один.
Гідроізоляція в конструкції підлоги повинна бути безперервної. У місцях примикання підлоги до стін і інших конструкцій, що виступають над підлогою, гідроізоляцію варто безупинно продовжувати на висоту не менш 300 мм від рівня покриття підлоги.
При розташуванні низу бетонного підстильного шару в зоні небезпечного капілярного підняття ґрунтових вод, де відсутнє вплив на підлогу стічних вод середньої й великої інтенсивності, також варто передбачати гідроізоляцію.
Мінеральна вата.
Мінеральну вату на кам’яній основі відрізняє висока тепло- і звукоізолююча здатність, вогнестійкість, гарні водовідштовхувальні властивості, висока опірність механічним впливам. Для утеплення підлог мінеральну вату випускають у вигляді гнучкого мата й твердої плити (мал. 1). Останнє найбільше часто застосовується для утеплення підлоги по ґрунті.
Гнучкий мат (наприклад, фірми Rocкwool) виготовляють із гидрофобизированной мінеральної вати. З однієї зі сторін його покривають (кашируют) перфорованим крафт-папером. Щільність мата приблизно 30 кг/м3, а водопоглинення – не більше 1% від обсягу. Даний матеріал є непальним. Мат укладають таким чином, щоб він був звернений кашированной поверхнею приміщення, що утеплюється убік.
Плиту (наприклад, фірми Rocкwool) також виготовляють із гидрофобизированной мінеральної вати. Одну сторону плити, що володіє більшою твердістю, маркірують синьою смугою. При укладанні плит сторона, відзначене синьою смугою, повинна перебувати зверху. Плити з мінеральної вати використають переважно як одношарова теплоізоляція при утепленні підлоги по ґрунті.
Відмінною рисою мінеральної вати є не тільки високий термічний опір, але й висока звукоізолююча здатність. Застосування мінеральної вати для тепло- і звукоізоляції підлог ілюструється наступними схемами.